З досвіду роботи

«Може маленька дитина повторює те, що

було вже зроблено, створено іншими

людьми, але якщо це діяння - плід її

власних розумових зусиль, - вона творець;

її розумова діяльність – творчість»

В. Сухомлинський

Ми будуємо незалежну суверенну державу - Україну, а вона буде мати майбутнє, якщо на належному рівні розвиватимуться наука, освіта, культура. Сучасна національна школа України повинна формувати людину, яка б втілювала у собі високі громадянські почуття, норми загальнолюдської моралі, розвинене почуття національної самосвідомості. Тому в ній утверджуються культурологічний принцип, особистісно зорієнтоване навчання і виховання. Важливою ланкою у такому вихованні є початкова школа. Тому вже у молодших школярів потрібно розвивати творчі здібності, нахили, інтереси. Бо якщо дитина ще в школі не навчиться щось самостійно творити, то такою ж безініціативною, пасивною вона буде в житті.

Розвивати творчість - означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому слід з перших днів зустрічі з дітьми виявити їхні можливості на будь - якому уроці.

Хочеться, щоб кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній „дрімає” якийсь талант, то треба, щоб він розкрився на користь їй та іншим. Адже видатний педагог В. Сухомлинський мудро підкреслив, що виряджаючи дитину до школи, кожна мати вірить у те, що справжній учитель побачить у її дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені здібності.

Я приходжу до школи, щоб запалити вогник у дитячих очах, щоб не залишити байдужими дитячі душі, щоб забарвити навчання радістю, щоб школа стала для дітей рідною. Коли тільки-но починаю працювати з новим набором шестирічок, здається, що мене розуміють всі вихованці. І якщо згодом виявляється, що це не так, починаю шукати те, що має зацікавити дітей. Це для дорослих школа - робота, а для учнів - їхнє життя із зимами, веснами і канікулами, їхнє дитинство.

Кожен приходить до школи зі своїм баченням світу. Для мене найголовніше - зробити дітей духовно багатими.

Люди завжди шукають діяльності, де зможуть проявити себе, і потім творчо вдосконалюватися. Усі залюбки займаються тим, що їм вдається...

Що ж таке творчість?

Філософська енциклопедія твердить, що творчість як діяльність відкриває щось нове. те. чого не було раніше. Творчість є діяльністю людини, котра створює нові матеріальні та духовні цінності.

«Високі прояви творчості до цього часу відомі лише небагатьом обраним геніям людства. - писав відомий психолог Л. Виготський, але в повсякденному

житті творчість є необхідною умовою існування». Творча людина проявляє себе ще змалку.

Дитяча творчість відрізняється тим, що відкрите дитиною є новим для неї, а дорослі відкривають для себе те, що є новим для всіх. Але подеколи й дитина знаходить такі образи, малюнки, якими міг би пишатися справжній художник.

Чимало поетичних творів школярі вчать напам’ять. ї коли читають їх вголос, однокласники, як правило, мало дослухаються, бо то відповідь лише для вчителя.

А коли учень починає читати власні вірші, це привертає увагу всього класу. Діти аналізують і порівнюють, навіть не маючи такого завдання.

Написане конче необхідно обговорювати й оцінювати.

Того, хто написав, завжди цікавить думка інших. Діти знають: щоб їхнє спостереження або стан душі, втілений у творі, були цікаві друзям, треба не лише знайти щось нове, але й виразно передати це словами, щоб усі могли відчути те саме.

Під час обговорення намагаюся не нав’язувати свою думку, щоб не сполохати бажання висловлювати свої почуття.

Ясна річ, наголошуючи на якихось вадах або вдалих моментах творів, слід враховувати вік автора, щоб не скривдити його, не знищити паростки творчості.

Буває, що учень списав цілу сторінку', а я знаходжу один лише рядок, який може прислужитися до початку нового вірша. І діти сприймають це добре, вони шукають себе. Мовчати про вади не можна - щоб не плекати графоманів, людей, які закохані у своє віршування і неспроможні аналізувати його, поставитися до нього критично.

Без чого художник не може намалювати картину?

Без фарб та без пензля. Так і поет не напише віршів, пісень, казок, байок без слова.

Щоби добре писати, слід добре знати свою мову, розуміти і знатися на поезії, ще зі шкільної парти працювати над словом.

Творча активність дитини не виходить, як буває у дорослого, з необхідності висловлювати накопичену життєву мудрість. Діти часто не мають про що писати, а писати хочеться. Тому їхня участь у різних видах діяльності - необхідна умова розвитку творчості.

Тут треба втручатися у процес творчості, пропонувати теми, початковий рядок, готові рими.

З чого ж починати? Звісно ж, зі слова, доброго слова у стосунках із дітьми. Адже вони вчаться не тільки читати, писати, лічити, а й почуватися громадянами, шанувати матір, батька, допомагати тим, хто потребує цього: людям тваринам, рослинам.

Учні пробують складати власні оповідання, вірші, казки, загадки, легенди, описи, етюди. Щоб підготувати їх до написання різних творчих робіт, слід ретельно попрацювати на спеціальних уроках. Для вибору одного з творчих завдань на уроці розвитку зв'язного мовлення на тему „Місяць і зорі" я пропоную такі види робіт:

^:

1.     Придумування казочки.

Пригадайте; з чим порівнює народ у своїй творчості місяць і зірки (пастух і вівці, баранець і вівці).

                           Придумайте на основі згаданого казочку.

Казка про Місяць і Зорі

Жив собі на небі Місяць — князь. Був він сам собі господар. З ліжечка вставав коли захоче. Високо не піднімався. Засвітить зорі своїм чарівним промінчиком, капелюшок зніме, з кожною зірочкою чемно привітається, покрасується. Всього неба не обходить, щоб не стомитися. Багато не світить. А щоб зорі його не розлюбили, щовечора різний. Молодий, потім круглий, як колобок. А колобком не хочеться бути, бо він князь - він Місяць. Робиться схожим на Місяця молодого, але стареча спина старіє і старіє. Навіть вдень на сонечку гріється, а потім ховається, і щоб зорі не бачили його старим він нікому не показується - Омолоджується.

Потім знову з'являється, гордий і величавий.

- Погляньте - це Я, володар нічного неба. Улюбленець зірок.

Колективна казка учнів класу

Жили собі - поживали Місяць і його малесенькі донечки - зірочки. Вдень вони спали, а ввечері прокидалися і яскраво світили. У кожної зірочки було своє ім'я і татусь ніколи не помилявся, коли звертався до своїх улюбленець.

Часто татусь розповідав дівчаткам - зірочкам чарівні казочки, а вони

уважно слухають про те, чому їхній татко кожної ночі різний. Жили вони

дружно. Уночі людям світили і ніколи нікому зла не робили.

Левицька Катерина

2.      Складіть оповідання.

Доберіть власні порівняння для місяця і зірок (місяць - золотий човник, блискучий серп: зірки - коштовні камінці).

Скласти невеличке оповідання з 4-5 речень.

Вечоріє. Сонце заходить. Землю укутує спокій. Місяць зайшов, як золотий човник. Вияснилися зорі. Від ясного місячного сяйва стало навкруги ще світліше. Ніч тиха, спокійна. Все засинає до ранку.

Любченко Аня

Освітив місяць срібним ліхтариком дорогу темної ночі. Виплив на погідне небо золотим човником. А біля нього, неначе коштовні камінці, зірочки дрібненькі мерехтять. Усіх діток до себе пригорнула ніч чарівниця і заколисала до самого ранку.

                                                                                                                              Федоренко Саша

3.                Складання загадки.

Пригадайте, як називають молодий місяць (молодик, баранець, скиба) Спробуйте придумати  свої порівняння і скласти загадку.

1.     На великому полі прив’язані коні

Вузлики знать, та не можна їх розв’язать.                          Михайлова Ярина

2.     У бабиній хатині висить скибка хліба.                                       Любченко Ілля

3.     На тканині розсипані горошини

А всередині пів бублика.                                                                    Діжур Маша

     4. Ввечері пастух рогатий

        Вивів тисячі овець пастись,

        А як стало вже світати

       Й сліду не залишилось від них.                                                             Пєткова Іра

     5. На синьому полотні ясні крапельки.                                            Стаднік Поліна

     6. Інколи він буває ріжечком,

        А іноді – біленьким кружечком.                                                  Федоренко Саша

     7. Що за пастух, що звечора вівці виганяє,

         А вранці від усіх втікає.                                                                Дегтяренко Оля

4.                Написання чотиривірша.

горять

Створіть чотиривірш про зорі. Рими: маленькі - дрібненькі; мерехтять.

Звечоріло

Вийшов місяць і зорі дрібненькі.

Полягали уже спати діточки маленькі.

А зірочки в небі весело горять.

Заколисують всю землю й тихо мерехтять.      

                                                                                     Станкова Даша

5.    Казка за початком.

Продовжити казку за початком:

„Зірка народилася під ранок, коли інші зорі вже збиралися заплющити очі. Вона спалахнула таким яскравим світлом, що всі на небі перелякалися. Зорі затремтіли і почали гаснути. Місяць докірливо хитнув ріжками і зник. „Світає", - подумала новонароджена зірка і зітхнула. їй зовсім не хотілося спати".

А в цей час почало підніматися сонечко зі своєї вогняної комірчини на рожевих ніжках. Постукало промінчиком у ранкове віконечко - збудився Ранок і впустив на землю свого братика Дня. Засяяло все навкруги, загомоніло, залюбувався День Зірочкою, послав їй свої промінці, обігрів її.. Солодко й приємно стало зірочці, позіхнула вона... і заснула.

Довганчук Неля

6.                Придумування малюнка.

Намалюй зорепад.

7.                Малювання ілюстрації.

Намалюй картину до вірша:

Ліворуч - місяць слав мережку

І застеляє нею стежку,

Мов зараз буде в млі ясній

Цариця ночі йти по ній.

(Олександр Олесь)

8.               Складання пісні.

Придумайте пісню з такими словами:

У спокійному темному морі

Тихо купалися яснії зорі.

У спокійному темному морі

Тихо купалися яснії зорі.

Стежку-мережку місяць прослав,

Пісню чарівну нам заспів.

                    Приспів

Спатоньки, спатоньки, дітки лягайте,

Віченьки соннії ви закривайте.

Хай вам хорошії сняться всі сни,

І підростайте на раночок ви.

Результатом роботи над проблемою розвитку творчих здібностей молодших школярів є збірки учнівських творів.

А взагалі, дітей задовольняє не оцінка за їхні вірші, казки загадки, оповідання, пісні, а радість, яку вони відчувають, складаючи їх, підтримка вчителя. Творчі вправи - це гра. Саме так ми до цього ставимося. І висока оцінка - не найголовніше для них. Вони розуміють, що це лише перші сходинки до поезії. Але якщо раптом постають гарні вірші, нові образи, - це як. дарунок, це тішить усіх.

Немає на світі явища більш природного; дивовижного, ніж розвиток дитини. За кілька років вона практично вивчає мову свого народу, усвідомлює безліч фактів, понять, взаємозв'язків у навколишньому світі. Одним з важливих чинників розвитку мислення і мови є дитяча література. Значення її неоціненне.

Усна народна творчість, вірші, оповідання і казки дитячих письменників -- це для дитини невичерпне джерело її активного словника, краси та багатства мови, формування перших власних моральних та естетичних принципів.

Любов до рідної мови втілюється в поезії. Поетична мова відрізняється від звичайної, побутової. Вона, так би мовити, уповільнює читання, лаючи змогу поміркувати, збагнути той чи інший образ. І хто ж найкраще зможе оцінити поезію, як не ті діти, котрі вже розуміють вагомість кожного слова.

Чистий слід дитячої сльози,

Із дитинства пісня пророста Українська, рідна і проста.

Шукаючи власні слова, потрібні і для влучної рими, і для того, щоб передати зміст, діти розуміють важливість і словників, і шкільних підручників, і художньої літератури. Вони вчаться не тільки захоплюватися прочитаним, але й аналізувати, знаходити головне. Учні вчать багато прислів'їв, вчаться не просто любити рідну мову, але й досконало володіти нею.

Сучасне покоління сприймає навколишній світ по-своєму, неповторно. Але загальнолюдські моралі, духовні засади незмінні для будь-якого віку. В творах моїх вихованців звучать мотиви, які перегукуються з надбанням великого педагога Василя Сухомлинського. Вірші учнів є також підтвердженням актуальності педагогіки життєтворчості.

Навчити дитину читати - одне з найголовніших завдань школи. В.О. Сухомлинський зазначав, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання - ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно.

Сьогодні у теорії і практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей школярів.

Впровадження нових освітніх технологій особистісно зорієнтованого навчання на уроках читання, на мою думку, - це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: не стандартна. Цікава, творча робота пробуджує інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів.

Зміст предмета читання у 1 -4-х класах створює передумови для реалізації ідеї особистісно орієнтованого навчання, організації розвивально-діяльністного, діалогічного характеру роботи з текстами, забезпечення різних форм співпраці учнів, розвитку творчої, естетичної, мислительної, духовної сфери їх життя.

На своїх уроках я застосовую інтерактивне навчання - це певний різновид активного, який, проте, має свої закономірності та особливості. Навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами уроку. Розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти у працях В.О. Сухомлинського, учителів - новаторів 70 - 80-х років ( Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, С. Лисенкової та ін.), теорії розвивального навчання. Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Власний досвід переконує в тому, що починати необхідно з поступового використання технологій - і вчителеві та учням треба звикнути до них. Доцільно навіть створити цілісний план поступового впровадження інтерактивних технологій краще старанно підготувати декілька інтерактивних занять у навчальному ропі, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри».

Спочатку проводжу з учнями особливе організаційне заняття і розробляю разом з ними правила роботи в класі. Налаштовую дітей на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовую спочатку прості інтерактивні технології:

-           роботу в парах;

-           роботу в малих групах;

-           «мозковий штурм» тощо.

Досвід подібної роботи показує, що такі заняття проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що настає розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків читання, у них виникає бажання читати художню, наукову літературу, дитячі газети і журнали. Використання інтерактивних технологій - не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема для того, щоб охопити увесь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, я спочатку старанно планую свою роботу: даю завдання учням для попередньої підготовки - прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Наводжу для прикладу урок читання у 4-му класі. Вивчаючи тему «З любов’ю до рідної землі» (М. Чередниченко «Рідні краєвиди»), учні готували розповіді про журавлів, енциклопедичні відомості про цих птахів, складали вірші, ребуси, кросворди, «заглянули» до народознавчих знань наших пращурів, робили малюнки ... За виконання завдань діти бралися, враховуючи власні інтереси, в парах, у малих групах - по чотири учні. Отже, щоб зрозуміти авторський задум, учні здобули додаткові знання, виконали ряд творчих завдань, і їм легко було визначити головну думку твору. Організована таким чином робота над сприйманням художнього тексту веде до покращання навичок читання, викликає інтерес до цієї діяльності. Водночас розвиваються в учнів морально - естетичні відчуття, їхні творчі здібності. Адже навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним і одночасно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу.

На одному занятті можна використовувати одну - дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Дібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми. Під час цих вправ даю учням час подумати над завданням, щоб вони виконували його вдумливо, а не механічно або «граючись». Важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

Для здійснення контролю за ходом навчання на підставі інтерактивних технологій я маю попередньо добре підготуватися:

-           глибоко вивчити і обміркувати матеріал, у тому числі і додатковий: різноманітні тексти, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

-           ретельно планувати і розробляти заняття, визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінювання ефективності заняття:

-           заохочувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем;

-          оголошувати очікувані результати ( мету заняття і критерії оцінювання роботи учнів);

-          передбачати різноманітні методи привернення уваги учнів, налаштувати їх до занять, підтримувати дисципліну, необхідну для нормальної роботи; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи - розминки, розподіл ролей у групах тощо.

Використання інтерактивних методів навчання веде до фахового зростання самого вчителя. Варто зробити перший крок, і після декількох старанно підготовлених уроків учитель може відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, сама атмосфера в класі, що послужить додатковим стимулом роботи за інтерактивними технологіями.

Серед інтерактивних методів навчання віддаю перевагу' побудові «асоціативного куща», читанню із зупинками, грі «так - ні».

Зупинимося на методі, який має назву «Побудова асоціативного куща». Фактично я визначаю тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.

Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Я фіксую відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.

Спробую це довести. У 4 класі на уроці читання під час вивчення названої теми у підготовці до сприймання нового тексту Ю. Старостенко «Ходить така чутка» будується «асоціативний кущ»

Художники

Відомості з тематичного словника

Інформаційна група

1. Інформаційна група дає відомості назви птаха, беручи інформацію з тематичного словника.

2.     Фольклорна група підготувала розповіді з народознавства, зокрема легенди, вірші про солов’я.

3.    Художники намалювали цього птаха, коли він співає.

4.     Літературознавці підготували відомості з додаткової літератури, в якій розповідається про солов’їв.

5.     Читці - вміння виразно читати вірші про соловейка.

6.     Екологи - Закон з Конституції України (ст.66) про охорону природи.

7.     Аналітики підсумовують сказане, роблять висновки про ставлення людей до цього птаха.

8.     Секретар фіксує найцікавіші думки.

Отже, на дошці перед очима дітей виникає за їхніми відповідями цікавий

«кущ», на «гілках» якого знаходяться відомості про птаха.

Таким чином, навчання молодших школярів стає цікавим, радісним, водночас створюються умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання, пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх засвоєння.

Використання методу «асоціативного куща» будується на груповій (кооперативній) формі навчального процесу.

Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернативна існуючим традиційним формам навчання. В основу покладено ідеї Ж.-Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, Дж.Дьюї про вільний розвиток і виховання людини. Всі недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності вдало компенсує групова.

Кооперативна ( групова) навчальна діяльність - це модель організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою.

У вищезгаданій навчальній діяльності впроваджую на уроках читання : роботу в парах ( «Обличчям до обличчя») ; «один - удвох - усі разом»; « думати, працювати в парі, обмінюватися думками»; ротаційні (змінювані) трійки; «два - чотири - усі разом»; карусель; роботу в малих групах.

Методику застосування групової форми навчання молодших школярів впроваджує поетапно.

І етап - привчаю дітей співпрацювати у фронтальній навчальній діяльності з використанням таких прийомів :

а) для оцінювання своєї відповіді учень сам призначає «вчителя»;

б) у випадку виникнення труднощів під час відповіді, учень сам викликає собі помічника;

в) вводяться прийоми безсловесного спілкування : позначки «+» - згоден; «-» - не згоден; «!» - хочу додати , «?» - не зрозумів; використовуються жести, міміка;

г) використовуються дидактичні ігри, які розвивають уміння слухати одне одного;

ґ) після кожної групової роботи обов’язково обговорювати з учнями успіхи виконаної діяльності

Коли учні засвоїли прийоми та правила колективної співпраці, тоді вони готові працювати у складі малої групи.

II етап - переходити до систематичного використовування на уроці педагогічних прийомів, які наочно і практично переконують у важливості кооперації людей для досягнення ними найкращого результату:

-          залучення батьків учнів для наведення яскравий життєвих прикладів;

-          аналіз успішно проведених конкурсів, вікторин, учнівських свят і

подорожей на уроці;

-          використання завдань, які дають змогу учням на власному досвіді переконатися у користі їхньої спільної роботи.

Наприклад: клас поділити на дві частини, щоб одна група учнів працювала індивідуально, а друга - парами . Всім дітям запропонувати подібні завдання - розгадати літературний кросворд до оповідання, який склали інші учні.

Діти, які працюють парами, мають виконати швидше і якісніше;

-          поступове ускладнення змісту навчальних завдань, перехід від репродуктивних завдань до творчих, проблемно - пошукових, бо групова робота найбільш ефективна тоді, коли навчальний матеріал поєднує відоме учням з невідомим, шо заохочує дітей до взаємодії один з одним.

Отже, поступовість залучення молодших школярів до спільної діяльності в малих групах буде ефективною, якщо її організувати систематично.

Часто активізувати учнів мені допомагає така форма, як «мозковий штурм» (як у фронтальній, так і в груповій роботі). Діти не бояться висловлюватися. Саме цю форму роботи використовую для узагальнення вивченого матеріалу, для актуалізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми. Особливо цінним у роботі групи вважаю те, що учні мають можливість брати на себе різні ролі, а саме:

ü     партнерів, що вчаться співробітництва;

ü     учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми;

ü     мислителів, що аналізують взаємозв'язки між явищами;

ü     співрозмовників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову;

ü     експертів, що аналізують проблему;

ü     друзів, які піклуються один про одного, допомагають, довіряють.

На уроках читання обговорюємо з дітьми кожен текст. Діти вчиться робити висновки, мотивувати їх, прислухатися до думки інших, вести дискусію. їхні висновки, зауваження, припущення, а іноді й помилки вражають своєю зрілістю. Щоб вести дискусію, висловлювати думки, школярам мало працювати з даним текстом підручника. Тому мої учні читають художні книжки, журнали, газети, енциклопедичну літературу та багато іншого. Таким чином я одночасно розв’язую і проблему покращення навичок читання та всіх його складових. У таких учнів, як Левицька Катерина, Федоренко Олександра, Станкова Дар’я, Діжур Марія, Любченко Анна, Любченко Ілля темп читання за норми 80-90 слів за хвилину на кінець ІІ семестру досягав до 120-130 слів на одну хвилину.

Структура інтерактивного уроку в початкових класах

відрізняється від загальновідомої структури комбінованого

уроку.

Його етапи:

I.             Мотивація ( мета етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі і викликати інтерес до обговорюваної теми).

II.          Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

(забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель).

III.       Надання необхідної інформації ( дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання).

IV.      Інтерактивна вправа (центральна частина, її мета - засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів).

V.         Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку.

На кожному з даних етапів можна використовувати різноманітні інтерактивні технології та вправи.

Мотивація	«Незакінчені речення» «Мікрофон» «Мозковий штурм» «Асоціативний кущ»
Надання необхідної інформації	«Мікрофон» Робота в парах та малих групах.
Інтерактивна вправа (центральна частина)	«Ажурна пилка»  «Займи позицію»  «Два - чотири - усі разом»  «Акваріум»  «Навчаючи - вчуся»  «Дискусія»  Навчальна гра  Робота в парах та малих групах
Підбиття підсумків 1	«Мікрофон»  «Мозковий штурм»  Робота в парах  «Дерево рішень»  «Займи позицію»

Досить ефективним методом кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, є інтерактивна технологія «Акваріум». Я її впроваджую в роботу, коли учні вже мають навички групової роботи.

Об’єдную учнів у три групи, пропоную завдання для виконання та надаю необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (середній ряд) і утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему. Групі, шо працює для виконання завдання необхідно:

-                     прочитати в голос ситуацію;

-                     обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

-                     знайти спільне рішення за 2-3 хвилини.

Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручатися в хід обговорення, спостерігаючи, чи відбувається дискусія за визначеними правилами. Після закінчення роботи група займає свої місця, а клас обговорює питання.

-                     Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

-                     Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

-                     Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію. Усі групи почергово мають побувати в «Акваріумі» і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.

Прикладом для нас послужить твір В.Сухомлинського «Сергійкова квітка» (3 клас)

Питання для обговорення в «Акваріумі»

-           Який подарунок від батьків з тих , що отримали Петрик, Максим і Гриць, є найкращим?

-           Сергійко сам зробив товаришам незвичайний подарунок - красу. Доведіть це.

-           Уявіть, що ви також берете участь у розмові хлопчиків. Що ви сказали б на захист Сергійка?

Для організації фронтальної роботи на уроці читання, яку доцільно проводити після роботи над новим текстом, можна використати технологію «Мікрофон». Ця технологія надає можливість кожному учневі висловитись швидко, відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:

-                     говорити має тільки той, хто тримає символічний мікрофон;

-                     подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

Коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

«Мозковий штурм» - чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей.

Основні пункти: чітко визначати проблему або тему для мозкового штурму, працювати в колі, вибрати лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей.

Правила мозкового штурму.

1.                 Жодної критики:

2.                 Запозичення інших ідей є нормальним явищем.

3.                 Бажана велика кількість ідей.

4.                 Оцінювання відбувається пізніше.

Щоб вдосконалювати якість ідей варто надати час, щоб діти написали свої ідеї спочатку індивідуально. Для прикладу Всеволод Нестайко «Руденький» (2 клас).

Етап уроку : рефлексія.

-                    Де живе совість? (Усередині нас, у душі, у серці.)

-                    Покладіть голівки, прикладіть праву ручку до свого доброго, щирого серця, відчуйте, як воно б’ється, і подумайте, що може послати іншим людям промінчик вашого серця.

 

-                    Що посилає вам промінчик серця? (Добро)

-                    Я бажаю всім нам прислухатися до внутрішнього голосу серця, голосу совісті у вашій душі. І якщо сьогодні голос совісті вам підкаже, що у своєму житті ви колись його не послухали (були нечесними, нещирими до мами, тата, друга, вчителя), я бажаю вам скласти свій життєвий іспит, виправити ситуацію (попросити пробачення, знайти слова для цього) й намагатися жити так, щоб совість «не мучила» і за себе ніколи не було соромно!

-                    Підіб’ємо підсумок нашої роботи (метод «Мозковий штурм»)

Однією з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини та розвитку творчих здібностей є навчальна гра. Разом з працею, навчанням, вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного гармонійного розвитку' особистості.

Використовуючи на уроках читання ігровий метод, я дотримуюся таких вимог:

ігрове завдання за змістом має збігатись з навчальним;

-                     зміст гри має бути посильним для кожної дитини;

-           дидактичний матеріал за способом виготовлення і використання повинен бути простим;

-                     правила гри - прості і чітко сформульовані;

-                     гра буде цікавою, якщо в ній беруть участь усі діти;

-                     підсумок гри - чіткий справедливий.

Ігри які я використовую на уроках читання:

-                     «Хто найуважніший?»;

-                     «Хто кращий знавець прислів'їв, віршів?»:

-                     «Лісовий кошик»:

-                     «Назвіть загадки»;

-                     «Плутанина»;

-                     «Лист казковому герою»;

-                     «Переплутались рядки, ти їх швидше віднови».

Залучення дітей до літературно - творчої діяльності - також складова частина розвитку творчих здібностей учнів. Цю роботу теж проводжу на уроках читання .

Перш ніж учити дітей писати вірші, слід детально підготувати їх до цього.

Ця робота починається вже з першого класу введенням нескладних завдань. Поступово вони ускладнюються.

1-й клас.

Завдання 1: дібрати риму до поданих слів: бак - (мак, рак, сак, смак); коса - ( роса, краса);

Завдання 2: дібрати риму до чистомовки:

За-за-за, у нас сіра ... (коза);

Ро-ро-ро, у нас нове ...(відро);

Завдання 3: відгадати загадку - додаванку:

В небі хмара пролітала,

Білий пух порозсипала.

Він на землю міцно ліг.

Називають його .. .(сніг).

Завдання 4: знайти пари заримованих слів:

Весна                    просінь

Молодець             краса

Осінь                     горобець

Листопад              зорепад

          Завдання 5: знайти спочатку слова, що римуються, а потім скласти віршик

НА НІЖЦІ СТОЇТЬ ПРИ ДОРІЖЦІ ТОВСТІЙ

(Стоїть при доріжці на товстій ніжці).

2-й клас.

Завдання 1: Скласти самостійно чистомовки:

Ни-ни-ни, в мами гарні ....(сини)

Ці-ці-ці, ...(всі вони розумниці)

Завдання 2: Доповнити віршик словами яких не вистачає: Перший я приніс ...

Пробудив землю від...

Заспіваю під ....

Усі звуть мене шпаком.

Завдання 3: Зміни порядок рядочків так, щоб вийшов віршик. Квітнуть квіти в холодочку.

Матінка їх доглядає.

А у нашому садочку

Кожний вечір поливає

Завдання 4: Із заримованих слів спробувати скласти віршик

… берізки

… кіски

… тріпочуть

… хочуть

Під вікном берізки

Розпустили кіски

Листячком тріпочуть

Веселить всіх хочуть

                                                                                    Трешко Антон

Але римування ніколи не переросте в поезію високого ґатунку, якщо послідовно і натхненно не працювати над розвитком мовлення, збагаченням мови художніми засобами, такими як епітет, порівняння, різноманітні метафори, повтори, звертання.

Не забуваю і про прозову літературну діяльність учнів. З цією метою пропоную дітям наступні види робіт:

•                         Різні види переказу із перебудовою тексту, з творчим доповненням.

•                         Словесне змалювання опису, протилежного до даного.

•                         Доповнення речення, тексту.

•                         Читання уривку тексту (всього тексту) з поширенням речень у ньому.

•                         Складання продовження казки, оповідання.

•                         Придумування своєї кінцівки тексту (свого зачину).

•                         Придумування розповіді за аналогією.

Всі ці види робіт, шо розвивають літературну творчість, потребують повсякденної роботи на всіх уроках читання. Але результати варті цього.

Весна

Пригріває сонечко золоте

І весна до нас уже іде

Щедрою рукою садить квіти

Щоб раділи цій красі дорослі й діти

Пєткова Ірина

Чарівна країна

Я люблю свою країну

Нашу славну Україну

Нашу мову солов’їну

І заквітчану калину

Любченко Аня

Будую уроки так, щоб дітям було цікаво, щоб кожен учень на уроці більшість часу був зайнятий читанням і читав із задоволенням. Для цього використовую цікаві форми роботи із текстом.

•                  Дібрати власний заголовок: веселий, питальний, одним словом.

•                  Подати заголовок у вигляді анаграми.

•                  Поспівчувати героєві твору та заспокоїти його.

•                  Перенести дії твору в сучасне або минуле.

•                  Скласти рекламу для твору.

•                  Написати лист героєві.

•                  Прочитати текст, а потім скласти сценарій до діафільму.

•                  Конкурсне читання віршів.

•                  Знайти частину тексту до малюнка, прислів'я.

•                  Охарактеризувати героїв твору, протиставити їх один одному.

•                  Прочитати текст в особах.

•                  Скласти діалог за прочитаним.

Як цінний дороговказ у своїй роботі, використовую практичні здобутки В. О. Сухомлинського у галузі розумового виховання учнів та їх творчих здібностей, який прагнув, щоб початкова школа стала школою мислення, фундаментом творчих розумових сил учнів. Щоб дитина в початковій школі була передусім думаючою, активним здобувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі знання.

Кожен, кого привела доля на педагогічну ниву, має пам'ятати, що на нього дивляться дитячі очі. І він покликаний створювати належні умови для розвитку творчих обдарувань, давати можливість збагнути суть прекрасного, виховувати дітей духовно багатими.

Спливуть роки, і діти стануть дорослими, але в їхніх серцях назавжди залишиться мамина пісня, дідусева казка, які, народившись у рідній оселі, завади лунали в рідній школі, які були їх втіхою, забавою

Буває, що пересівають поле.

Якщо дає невдалі сходи жито

З горизонтом ти ідеш поволі

І думаєш, що вдруге краще жити.

Але немає зерен і не буде.

Щоб у мішки на довше зав'язати.

Не зможуть щиро позичати люди.

Щоб ниву долі зміг пересівати.

Використана література

1.             Сухомлинскький В.О. /«Серце віддаю дітям». Вибрані твори. - К.,

1997 р.-Т.З./;

2.                  Сухомлинський В.О. /«Серце віддаю дітям», Вибрані твори. - К., 1997 р. -Т.1./;

3.             Логачевська С.П. / «Дійти до кожного учня», К., Освіта 1990 р./;

4.             Федоренко І.Т. / «Інтегровані засоби оволодіння читанням», К., Освіта

2008 р./;

5.             Капська А.И. / « Як навчити учнів виразно читати», К., Освіта 2013 р./;

6.             Баженов Н.М., Черкашин Р.А. / «Виразне читання», Харків, 2004 р/;

7.             Карнаух Т. / «Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках

читання» К., Початкова школа, №11./;

8.                  Свідлова Л. / «Інтерактивні технології на уроці читання», Методичний порадник, випуск №8 Початкова освіта №44 2006 р./;

9.                 Петровська Т. / «Розвиток творчої особистості», 2011 р./;

10.            Жуковська С.В. / «Впровадження проектної діяльності в роботі вчителя початкових класів». Початкове навчання та виховання , №8 2006 р./;

11.        Пєхота О.М. / «Освітні технології», К., А.С.К. 2011 р./.